Коментарі щодо реалізації науково-методичної проблеми

         Перед учителем хімії сьогодні постає завдання формування наукового світогляду на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання хімії в не підготовлених до сприйняття учнів. Тож постає завдання знайти такі форми й методи викладання предмета, які б ненав’язливо, у звичайній для сприйняття підлітками форм розвивали ключові компетентності учнів, давали змогу на етапі основної школи здобути базові хімічні  знання.

         На мій погляд, такою перспективною формою, яка б дозволяла  учням без перевтоми та негативного ставлення засвоювати нові знання є використання нетрадиційних форм навчання. Бажання цікаво грати властиве будь-якому учневі,  завдання вчителя полягає в тому, щоби так вміло спрямувати цю гру в потрібному руслі, щоб учень, граючи, набував необхідних знань та вмінь їх використання в подальшому житті.

         Мені хотілося б привернути увагу до такої форми навчання,  як гра-змагання. Гра-змагання у будь якій формі – урок-КВК чи елемент змагання, який перетворює «нудне» дидактичне завдання на ігрове,  що можна застосувати на будь якому етапі  уроку, - активізує увагу,  підвищує інтерес до вивчення предмета, дозволяє уникнути перевтоми учнів, урізноманітнює навчальний  матеріал. Окремо хотілося б звернути увагу на величезну роль гри-змагання у формуванні та розвитку таких ключових компетентностей учнів, як комунікативна (розвиток культури мовлення, формування власної точки зору, уміння доводити власну позицію, адекватне ставлення до критики та поразки тощо), соціальні (вміння приймати рішення, безконфліктно співпрацювати), інформаційна (самостійне опрацювання, розуміння та усвідомлення інформації, залучення власного досвіду), бо саме компетентнісний підхід є необхідним в  умовах сьогодення для успішного досягнення цілей у реальних життєвих ситуаціях.